- відколоти
- —————————————————————————————відколо́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
відколоти
Смотреть что такое "відколоти" в других словарях:
відколоти — див. відколювати … Український тлумачний словник
підколоти — див. підколювати … Український тлумачний словник
підколоти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови
вилупати — I в илупати аю, аєш, док., перех., діал. Виломати, відколоти. II вилуп ати а/ю, а/єш, недок. 1) Виламувати, відколювати. 2) Вилущувати, лузати … Український тлумачний словник
відкол — у, ч. Дія і стан за знач. відколоти й відколотися … Український тлумачний словник
відколений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти … Український тлумачний словник
відколотий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
підкол — у, ч., діал. Дія за знач. підколоти … Український тлумачний словник
підколений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підколоти … Український тлумачний словник
